¬икрутасиЦ38

 / ќлександр ћјЌј„»Ќ—№ »…, кандидат в≥йськових наук

Ќайдраматичн≥ша под≥¤ 1938 р. сталас¤ 29 вересн¤, коли четверо державних д≥¤ч≥в зустр≥лис¤ в мюнхенськ≥й резиденц≥њ фюрера, щоб перекроњти карту ™вропи. “рьома високими гост¤ми на ц≥й ≥сторичн≥й конференц≥њ були премТЇр-м≥н≥стр ¬еликобритан≥њ Ќев≥лл „емберлен, французький премТЇр ≈дуард ƒаладьЇ, ≥ диктатор ≤тал≥њ Ѕен≥то ћуссол≥н≥. “а головною ф≥гурою був гостинний н≥мецький господар јдольф √≥тлер.

70 рок≥в тому зах≥дн≥ демократи, вступаючи в змову з √≥тлером, в≥ддаючи фактично йому на розтерзанн¤ „ехословак≥ю, думали, що вони несуть мир своњм народам ≥ ™вроп≥ загалом.

« приходом до влади нацист≥в в 1933 роц≥ св≥тове сп≥втовариство створило пр¤му загрозу дл¤ „ехословак≥њ. Ќацисти не приховували своњ реваншистськ≥ плани за поразку в ѕерш≥й св≥тов≥й в≥йн≥, а до „ехословак≥њ вони незабаром висунули територ≥альн≥ домаганн¤. ƒл¤ своњх ц≥лей вони почали активно використовувати н≥мецьку меншину, ¤ка проживаЇ в „ехословак≥њ.

”р¤д „ехословак≥њ вимушений був шукати спос≥б, що забезпечуЇ оборону держави проти раптового нападу. «а рекомендац≥Їю ‘ранц≥њ було вир≥шено розпочати буд≥вництво могутнього прикордонного укр≥пленн¤. ” той час прот¤жн≥сть кордон≥в ≥з Ќ≥меччиною становила 1545 км, ≥ було вир≥шено, що вона буде укр≥плена по всьому периметру. ќск≥льки ѕольща та ”горщина теж висували територ≥альн≥ домаганн¤ до „ехословак≥њ, то, „—– мала укр≥пити кордон ≥з ”горщиною прот¤жн≥стю 832 км ≥ з ѕольщею загальною прот¤жн≥стю 984 км.

« в≥йськово-стратег≥чноњ точки зору найб≥льша небезпека загрожувала „ехословак≥њ б≥л¤ п≥вн≥чно-сх≥дного кордону. “ому з к≥нц¤ 1935 року була побудована суц≥льна смуга укр≥плень. ¬она складалас¤ з важких зруб≥в дл¤ п≥хоти ≥ легких обТЇкт≥в, розм≥щених поблизу кордону. ƒл¤ посиленн¤ вогн¤ноњ потужност≥ будувалис¤ ≥ артилер≥йськ≥ фортец≥ дл¤ оборони стратег≥чно важливих обТЇкт≥в уздовж кордону. ‘ортец≥ були сукупн≥стю р¤ду потужних обТЇкт≥в, сполучених один ≥з одним системою п≥дземних тунел≥в.

ѕланувалос¤ побудувати 15 фортець, проте б≥льшу частину з них до вересн¤ 1938 року не вдалос¤ зак≥нчити. ћюнхенська угода поклала край буд≥вництву.

1938 р≥к прин≥с ≥з собою подальше зростанн¤ словесноњ агрес≥њ нацистськоњ пропаганди. ѕершим кроком до розширенн¤ Ќ≥меччини стало приЇднанн¤ —аарськоњ област≥ на «аход≥ до н≥мецькоњ територ≥њ, ¤ка за версальським договором перейшла ‘ранц≥њ. —талос¤ це мирним шл¤хом Ц 13 с≥чн¤ 1935 р. ‘ранц≥¤ провела референдум, на ¤кому б≥льш≥сть населенн¤ висловилос¤ за включенн¤ до складу Ќ≥меччини. ѕродовженн¤м пол≥тики експанс≥њ став аншлюс јвстр≥њ 12 березн¤ 1938 р. на п≥вдн≥ третього рейху. ѕот≥м на пор¤дку денному дл¤ охопленого ман≥Їю експанс≥он≥зму н≥мецького канцлера значилос¤ захопленн¤ „ехословак≥њ на —ход≥.

Ќа територ≥њ „ехословак≥њ в —удетськ≥й област≥ проживало 3,2 млн. н≥мц≥в. Ќ≥мецька меншина мала к≥лька пол≥тичних парт≥й. ƒ≥¤льн≥сть Ќ≥мецькоњ нац≥онал≥стичноњ та Ќ≥мецькоњ нац≥онал-соц≥ал≥стичноњ робочоњ парт≥й через контакти з орган≥зац≥¤ми нацистськоњ Ќ≥меччини та д≥¤льност≥, спр¤мованоњ на дестаб≥л≥зац≥ю обстановки в „ехословак≥њ, в кв≥тн≥ 1935 року було припинено.

ѕ≥сл¤ цього приб≥чники цих парт≥й на чол≥ з  онрадом √енлейном на основ≥ ≥снуючоњ з 2 жовтн¤ 1933 р. —удетсько-н≥мецького патр≥отичного фронту створили в 1935 роц≥ —удето-н≥мецьку парт≥ю. —початку ц¤ парт≥¤ була ло¤льна щодо ур¤ду, проте до њњ кер≥вництва поступово почали входити нацисти. ѕоступово ц¤ парт≥¤ перетворилас¤ на г≥тлер≥вську ''пТ¤ту колонну'', до ¤коњ згодом ув≥йшли представники ¤к ≥нших парт≥й, так ≥ багато виборц≥в н≥мецьких соц≥ал-демократ≥в. –ух судетських н≥мц≥в, очолюваний √енлейном, висунуло гасло:ФHeim ins ReichФ (н≥м. Уƒ≥м усередин≥ ≥мпер≥њФ).

24 кв≥тн¤ на зТњзд≥ —удето-н≥мецькоњ парт≥њ в  арлсбаде ( арлових ¬арах) √енлейн дом≥гс¤ ухваленн¤ програми з восьми пункт≥в. √оловними серед них були в≥дновленн¤ повноњ р≥вноправност≥ м≥ж ''н≥мецькою нац≥ональною групою'' ≥ чеським народом, ухваленн¤ закон≥в на захист судетських н≥мц≥в, ¤к≥ проживають за межами ц≥Їњ зони, виплата компенсац≥й за ушкодженн¤, нанесене њм п≥сл¤ 1918 року, свобода спов≥дати нацистську ≥деолог≥ю, наданн¤ статусу оф≥ц≥йноњ н≥мецьк≥й мов≥ в —удетськ≥й област≥.

Ќ≥мецький друк ≥ пропаганда, поширюючи описи ДмучеництваФ судетських н≥мц≥в (пригадуЇте недавн≥ процеси в югославськ≥й пров≥нц≥њ  осово та д≥њ зах≥дних «ћ≤), ¤к≥ п≥ддаютьс¤ утискам ≥ дискрим≥нац≥њ з боку чех≥в, а також орган≥зован≥ судето-н≥мецькою парт≥Їю провокац≥њ та заворушенн¤ небезпечно пог≥ршували атмосферу навколо —удет, надавши √≥тлеру можлив≥сть дл¤ нестримних нападок на „ехословак≥ю.

¬же 21 кв≥тн¤ 1938 р. √≥тлер ≥  ейтель розробили план Д√рюнФ, ¤ким передбачалос¤ напасти на „ехословак≥ю п≥сл¤ сер≥њ дипломатичних переговор≥в, ¤к≥ привели б до кризи.

як Уморально-етичнеФ прикритт¤ Уплану √рюнФ √≥тлер придумав Упригноблену нацменшинуФ, назвавши так етн≥чних н≥мц≥в, ¤к≥ компактно проживали в прикордонн≥й —удетськоњ област≥ „ехословак≥њ. Ући не почнемо дал≥ дивитис¤ на те, ¤к знущатимутьс¤ над трьома з половиною м≥льйонами н≥мц≥вФ, Ц в≥щав √еббельс. Уя не потерплю за жодних обставин, щоб в „ехословак≥њ й дал≥ пригноблювали н≥мецьку меншину!Ф Ц погрожував √≥тлер.

 арловарська програма була п≥дготовлена в т≥сному контакт≥ з √≥тлером. ƒл¤ н≥мц≥в було головним зТ¤сувати позиц≥ю јнгл≥њ ≥ ‘ранц≥њ щодо п≥дтримки „ехословак≥њ. јнгл≥йськ≥ та французьк≥ пол≥тики вважали небезпечним спр¤мувати „ехословак≥ю на оп≥р ≥ рекомендували њм йти на переговори.

28Ц29 кв≥тн¤ „емберлен, √ал≥факс, ƒаладьЇ та Ѕонн≥ провели зустр≥ч в Ћондон≥. ‘ранцузький ур¤д, вважаючи себе зв'¤заним французько-чеським договором, марно прагнув отримати в≥д јнгл≥њ ч≥ткоњ гарант≥њ, на чому активно напол¤гав –ад¤нський —оюз. ™диним результатом њх переговор≥в стала ухвала продовжити переговори на р≥вн≥ генеральних штаб≥в ≥ звернутис¤ до чехословацького ур¤ду, що й було зроблено 7 травн¤. ‘ранц≥¤ та јнгл≥¤ закликали „ехословак≥ю розпочати пр¤м≥ переговори з парт≥Їю √енлейна в дус≥ взаЇморозум≥нн¤.

30 травн¤ 1938 на нарад≥ генерал≥тету в ётеборз≥ √≥тлер оголосив наказ про озброЇне захопленн¤ „ехословак≥њ не п≥зн≥ше за 1 жовтн¤ 1938 (операц≥¤ Д√рюнФ), а у вересн≥ на зТњзд≥ Ќ—ƒјѕ у промовах √≥тлера та √еббельса прозвучали недвозначн≥ попередженн¤ про Ђзв≥льненн¤ пригноблених н≥мц≥вї ≥ л≥кв≥дац≥ю чехословацькоњ держави.

23 вересн¤ „ехословак≥¤ провела усп≥шну моб≥л≥зац≥ю. ќзброЇн≥ сили „ехословак≥њ п≥сл¤ моб≥л≥зац≥њ включали: чотири арм≥њ, 14 корпус≥в, 34 див≥з≥њ та 4 групи п≥хоти, моб≥льн≥ див≥з≥њ (танкова + кавалер≥йська), а також 138 батальйон≥в кр≥посних гарн≥зон≥в, що не входили до складу див≥з≥й, 7 ав≥ац≥йних ескадр, ¤к≥ нал≥чують 55 ескадрилей (13 бомбардувальних, 21 винищувальну ≥ 21 розв≥дувальн≥ ескадрильњ) ≥ 1514 л≥так≥в, з них 568 машин першого ешелону.

„ехословак≥¤ поставила п≥д рушницю 1250 тис. чолов≥к, ≥з них 972479 чолов≥к було розгорнуто в першому ешелон≥. ” склад≥ арм≥њ було 36 тис. вантаж≥вок, 78900 коней ≥ 32 тис. воз≥в. ÷е була досить могутн¤ арм≥¤, ¤ка спиралас¤ на створен≥ оборонн≥ споруди уздовж кордону. јвторов≥ цих р¤дк≥в довелос¤ ознайомитис¤ з цими спорудами на рубеж≥ ќпава (“ропау) Ц ќстрава, тому см≥ю стверджувати, що „ехословацька арм≥¤ нав≥ть поодинц≥ могла протисто¤ти Ќ≥меччин≥. ћабуть, њх бо¤вс¤ ≥ √≥тлер, тому в≥н форсував под≥њ ≥ небезп≥дставно, його в≥йська в ход≥ окупац≥њ —удетськоњ област≥, а згодом ≥ залишк≥в „ехословак≥њ, втрат не понесли. ћогутн¤ чехословацька арм≥¤ була просто роззброЇна, без жодного опору..

Ќайдраматичн≥ша под≥¤ 1938 р. сталас¤ 29 вересн¤, коли четверо державних д≥¤ч≥в зустр≥лис¤ в мюнхенськ≥й резиденц≥њ фюрера, щоб перекроњти карту ™вропи. “рьома високими гост¤ми на ц≥й ≥сторичн≥й конференц≥њ були премТЇр-м≥н≥стр ¬еликобритан≥њ Ќев≥лл „емберлен, французький премТЇр ≈дуард ƒаладьЇ, ≥ диктатор ≤тал≥њ Ѕен≥то ћуссол≥н≥. “а головною ф≥гурою був гостинний н≥мецький господар јдольф √≥тлер.

¬≥дкриваючи њњ, √≥тлер виступив з промовою. ¬ибухнувши лайкою на адресу „ехословак≥њ, в≥н зажадав Дна користь Ївропейського св≥туФ негайноњ передач≥ —удетськоњ област≥ ≥ за¤вив, що за будь-¤ких умов його в≥йська 1 жовтн¤ будуть введен≥ в прикордонн≥ райони. ѕри цьому фюрер знову запевнив, що у Ќ≥меччини ≥нших домагань в ™вроп≥ немаЇ. «авданн¤ конференц≥њ в≥н визначив так: додати вступу н≥мецьких в≥йськ на територ≥ю „ехословак≥њ законний характер ≥ виключити застосуванн¤ зброњ. ƒо середини дн¤ прибули два представники „ехословак≥њ, ¤ких пом≥стили в одн≥й з к≥мнат п≥д над≥йною охороною. „ехословацька делегац≥¤ не була допущена до переговор≥в. ¬иступи учасник≥в змови не стенографувалис¤, бо операц≥¤ ¤вно не п≥дл¤гала розголосу, велис¤ т≥льки неоф≥ц≥йн≥ записи.

‘ормально основою дл¤ п≥дписанн¤ ”годи було ущемленн¤ прав н≥мецькоњ меншини (3,2 млн.), ¤ка проживаЇ на територ≥њ „ехословак≥њ в —удетськ≥й област≥ та ≥нших районах ≥з переважно н≥мецьким населенн¤м.

ћюнхенська угода була п≥дписана ними в н≥ч з 29 на 30 вересн¤ 1938 року. «а ц≥Їю угодою Ќ≥меччина отримувала право на анекс≥ю —удетськоњ област≥, а також тих район≥в, де н≥мецьке населенн¤ перевищувало 50%. ”года також вимагала в≥д „ехословак≥њ, ¤ка не брала участ≥ в ћюнхенськ≥й конференц≥њ, очистити до 10 жовтн¤ 1938 р. територ≥ю —удетськоњ област≥, куди пот≥м були введен≥ н≥мецьк≥ в≥йська. Ќатом≥сть дв≥ держави давали "гарант≥њ" нових кордон≥в „ехословак≥њ. ј ось щодо ≤тал≥њ та Ќ≥меччини, то Дщойно буде врегульовано питанн¤ про польську ≥ угорську меншини в „ехословак≥њ, Ќ≥меччина ≥ ≤тал≥¤, з≥ свого боку, нададуть „ехословак≥њ гарант≥юФ.

ѕро те, чого ц≥ гарант≥њ коштували, наочно св≥дчить подальший розвиток под≥й.

ќ дес¤т≥й годин≥ 30 вересн¤ „ехословак≥¤ кап≥тулювала. ¬ оф≥ц≥йн≥й за¤в≥ йшлос¤, що при цьому був ''висловлений протест''. ” своЇму зверненн≥ до народу „ехословак≥њ... новий премТЇр генерал —ирови з г≥ркотою казав: ''”с≥ нас покинули. ћи боремос¤ наодинц≥'', Ц так описував ту траг≥чну ситуац≥ю ”. Ўирер, св≥док тих ≥сторичних под≥й, ¤к≥ надал≥ привели до ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.

”т≥м, самотн≥сть „ехословак≥њ ¤коюсь м≥рою була добров≥льною, оск≥льки франко-рад¤нсько-чехословацький догов≥р передбачав ≥ односторонню допомогу, але за умови, ¤кщо одна з≥ стор≥н сама њњ попросить.

ѕрезидент „ехословак≥њ Ѕенеш не т≥льки не затребував допомоги в≥д –ад¤нського —оюзу, а нав≥ть ≥ не напол≥г на тому, щоб до ћюнхена був запрошений представник —–—–.

«розум≥ло, що н≥¤коњ дискус≥њ на мюнхенськ≥й конференц≥њ не було. ™диним питанн¤м, ¤ке п≥ддалос¤ обговоренню, було питанн¤ про те, ¤ким способом примусити „ехословак≥ю прийн¤ти мюнхенський диктат ≥ беззастережно кап≥тулювати перед обТЇднаним англо-франко-н≥мецько-≥тал≥йським натиском. ѕри розгл¤д≥ питанн¤ про терм≥ни „емберлен ви¤вив готовн≥сть повн≥стю задовольнити н≥мецьк≥ вимоги.

ўе дал≥ п≥шов ƒаладьЇ, вказавши, що "французький ур¤д у жодному випадку не потерпить т¤ганини в ц≥й справ≥ з боку чеського ур¤ду".

“ак ур¤ди јнгл≥њ ≥ ‘ранц≥њ без щонайменших коливань принесли „ехословак≥ю в жертву г≥тлер≥вськ≥й Ќ≥меччин≥.

ѕосол ‘ранц≥њ в Ќ≥меччин≥ –. улондра писав ћ≥н≥стру закордонних справ: "ћюнхенськ≥ угоди, врешт≥-решт, були дл¤ г≥тлер≥вських кер≥вник≥в лише засобом роззброЇнн¤ „ехословак≥њ перед њњ анекс≥Їю".

ѕ≥сл¤ поверненн¤ до Ћондона „емберлен за¤вив: "ƒруз≥ моњ! ”друге в наш≥й ≥стор≥њ сюди, на ƒаун≥нг-стр≥т, з Ќ≥меччини прибуваЇ почесний мир". „емберлен не довго ходив в "миротворц¤х", в травн≥ 1939 року в кр≥сл≥ прем'Їра опинивс¤ вже „ерчилль.

—ум≥сне примушенн¤ „ехословак≥њ до в≥дмови в≥д своњх територ≥й зусилл¤ми √≥тлера та ћуссол≥н≥, з одного боку, ≥ Дзах≥дних демократ≥йФ на чол≥ з „емберленом ≥ ƒаладьЇ (—Ўј також п≥дтримали мюнхенську операц≥ю), з другого боку, стало знаковим. ¬ обм≥н Ќ≥меччина п≥дписала з јнгл≥Їю (30 вересн¤) ≥ ‘ранц≥Їю (6 грудн¤) декларац≥њ, ¤к≥, по сут≥, були пактами про ненапад.

"ћен≥ в≥д самого початку було ¤сно, Ц з≥знававс¤ √≥тлер своњм генералам п≥сл¤ "мюнхенськоњ змови", Ц що —удетсько-н≥мецька область мене не задовольнить. ÷е р≥шенн¤ половинчасте". ≤ щойно мюнхенськ≥ "миротворц≥" в≥дбули на батьк≥вщину, √≥тлер почав вир≥шувати цю проблему остаточно, й дос¤г усп≥ху до середини березн¤ 1939 року.

” пер≥од з 1 по 10 жовтн¤ 1938 року Ќ≥меччина анексуЇ —удетську область, площею в 30 тис. кв. км. ≥ понад 3 млн. чолов≥к населенн¤, своњх прикордонних укр≥плень ≥ важливих промислових п≥дприЇмств. —воњ територ≥альн≥ претенз≥њ предТ¤вила ѕольща (на область “ешина) ≥ ”горщина (на п≥вденн≥ област≥ —ловаччини), що й дозволило √≥тлеру об≥лити анекс≥ю —удет Дм≥жнароднимФ характером вимог до „ехословак≥њ.

—користавшись п≥дготовкою г≥тлер≥вськоњ Ќ≥меччини до захопленн¤ „ехословак≥њ та мюнхенською пол≥тикою "заспокоЇнн¤" агресора, хортистський ур¤д ”горщини в серпн≥ 1938 року зажадав передач≥ њй чехословацьких район≥в з угорською нац≥ональною меншиною.

–оль арб≥тра вз¤ла на себе Ќ≥меччина ≥ ≤тал≥¤ в особ≥ м≥н≥стр≥в закордонних справ –≥ббентропа ≥ „≥ано. –≥шенн¤м, винесеним 2 листопада 1938 року, ”горщин≥ були передан≥ п≥вденн≥ райони —ловаччини та район –утен≥њ (ѕ≥дкарпатська –усь) загальною площею 11927 кв. км. з населенн¤м 772 тис. чолов≥к.

21 вересн¤ польський ур¤д денонсував польсько-чехословацький догов≥р 1925 року про нац≥ональн≥ меншини та оф≥ц≥йно зажадав передач≥ “ешина ≥ —п≥ша. ѕольськ≥ вимоги мали бути виконан≥ до полудн¤ 1 жовтн¤, пот≥м цей терм≥н був продовжений на одну годину ≥ пот≥м був прийн¤тий празьким ур¤дом.

1 жовтн¤ „ехословак≥¤ поступилас¤ ѕольщ≥ областю район≥в “ешин ≥ —п≥ш, де проживало 80 тис. пол¤к≥в ≥ 120 тис. чех≥в.

ѕроте, головним придбанн¤м став промисловий потенц≥ал захопленоњ територ≥њ. –озташован≥ там п≥дприЇмства давали наприк≥нц≥ 1938 року майже 41% чавуну, що виплавл¤вс¤ в ѕольщ≥, ≥ майже 47% стал≥.

ќт ¤к писав ≥з цього приводу в своњх мемуарах „ерчилль, ѕольща "з жадн≥стю г≥Їни вз¤ла участь в пограбуванн≥ ≥ знищенн≥ чехословацькоњ держави". Ќе менш ут≥шне зоолог≥чне пор≥вн¤нн¤ приводить в своњй книжц≥, ¤ка вже цитувалас¤ ран≥ше, американський досл≥дник Ѕолду≥н: "ѕольща ≥ ”горщина, ¤к стервТ¤тники, в≥дривали шматки вмираючоњ розд≥леноњ держави".

ќтже, 1938 року соромитис¤ н≥хто не збиравс¤. Ќавпаки, захопленн¤ “ешинськоњ област≥ розгл¤далос¤ ¤к нац≥ональний тр≥умф. ѕольська пропаганда захлиналас¤ в≥д захопленн¤. “ак, 9 жовтн¤ 1938 року "√азета ѕольська" писала: "...в≥дкрита перед нами дорога до державноњ, кер≥вноњ рол≥ в наш≥й частин≥ ™вропи вимагаЇ найближчим часом величезних зусиль ≥ вир≥шенн¤ неймов≥рно важких завдань.

ќтже, п≥сл¤ п≥дписанн¤ ћюнхенськоњ угоди „ехословак≥¤, задовольнивши територ≥альн≥ домаганн¤ ѕольщ≥ та ”горщини, позбулас¤ прикордонних укр≥плень, багатих поклад≥в вуг≥лл¤, частини легкоњ промисловост≥ та де¤ких зал≥зничних вузл≥в.

“ак само √≥тлер дозволив ”горщин≥ та ѕольщ≥ ув≥рвати й соб≥ по шматку в≥д чехословацького пирога. ¬≥н чудово розум≥в, що незабаром в≥н прибере до рук ≥ њх.

¬се, що сталос¤ п≥сл¤ укладенн¤ ћюнхенськоњ угоди, показало ≥люзорн≥сть над≥й Ївропейських пол≥тик≥в, ¤к≥ вважали, що √≥тлера можна Ђутихомиритиї. ” Ѕерл≥н≥ тут же приступили до п≥дготовки вир≥шенн¤ проблеми „ехословак≥њ загалом Ц завершити л≥кв≥дац≥ю „ехословак≥њ.

14 березн¤ словацький автономний сейм, в≥дпов≥дно до вимог √≥тлера, оголосив про суверен≥тет словацькоњ держави. ¬икликаний до Ѕерл≥на √аха був опов≥щений про майбутнЇ вторгненн¤ ≥ в н≥ч на 15 березн¤ п≥дписав згадану на початку угоду про необх≥дн≥сть "вв≥рити долю чеського народу ≥ самоњ крањни в руки фюрера ≥ н≥мецького рейху", тим самим л≥кв≥дувавши „ехословак≥ю ¤к державу. ѕ≥д час п≥дписанн¤ у нього над душею сто¤в √еринг з об≥ц¤нкою зр≥вн¤ти ѕрагу ≥з землею.

Ќ≥мецьк≥ в≥йська в цей час вже вступили до „ехословак≥њ ≥ о 9 годин≥ ранку 15 березн¤ зайн¤ли ѕрагу, почалас¤ н≥мецька окупац≥¤ чеських земель.

16 березн¤ 1939 р. √≥тлер у ц≥л¤х псевдоправового оформленн¤ колон≥альноњ залежност≥ чеських земель в≥д Двелико-н≥мецького рейхуФ заснував режим так званого протекторату Ѕогем≥¤ ≥ ћорав≥¤. Ќа чол≥ ѕротекторату сто¤в державний президент ≈м≥ль √аха ≥ ур¤д, фактично ж владу зд≥йснював рейхспротектор ≥ його адм≥н≥страц≥¤, де вир≥шальний голос мав судетський н≥мець  арл √ерман ‘ранк.

ѕролог до в≥йни. ћюнхенська угода ≥ подальша кап≥тул¤нтська позиц≥¤ ур¤ду „ехословак≥њ привела до того, що крањна:

* припинила своЇ ≥снуванн¤ ¤к незалежна ≥ суверенна держава, а њњ територ≥¤ була розд≥лена м≥ж Ќ≥меччиною ≥ новими агресорами ѕольщею ≥ ”горщиною.

* виключила з лав потенц≥йних супротивник≥в ''третього рейху'' велику ≥ добре озброЇну чехословацьку арм≥ю: до њх рук потрапили Ч 1582 л≥таки, 2676 артилер≥йських знар¤дь, 469 танк≥в, 43 000 кулемет≥в, 1 м≥льйон гвинт≥вок, г≥гантськ≥ запаси боЇприпас≥в, р≥зне в≥йськове спор¤дженн¤ ≥ в≥йськово-промисловий комплекс „ехословак≥њ, ¤кий до к≥нц¤ в≥йни працював на Ќ≥меччину. ѕеребудована фашистами на в≥йськовий лад промислов≥сть була досить ефективною: т≥льки заводи ЂЎкодаї в „ех≥њ в 1940 роц≥ випускали ст≥льки ж озброЇнн¤, ск≥льки вс¤ англ≥йська промислов≥сть.

ћюнхен вселив глибоку недов≥ру до зах≥дних союзник≥в, бо, по сут≥, зах≥дн≥ держави п≥д прапором боротьби за мир п≥шли назустр≥ч √≥тлеру, погодившись на вс≥ його вимоги.

якщо аншлюс јвстр≥њ √≥тлер пров≥в п≥д покривом референдуму, то окупац≥ю „ех≥њ фактично санкц≥онували ''миротворц≥'' „емберлен ≥ ƒаладьЇ, забувши про т≥ гарант≥њ, що були даны „ехословак≥њ ран≥ше. ѕонад те, вони заохочували загарбницьку пол≥тику √≥тлера й прагнули до ''канал≥зац≥њ'' н≥мецькоњ агрес≥њ на сх≥д, й поставили мир перед небезпекою розв'¤зуванн¤ —в≥товоњ в≥йни.

ќсь що писав американський журнал "Time", 2 с≥чн¤ 1939 в статт≥ ДЋюдина року-1938 јдольф √≥тлерФ (≥з статтею можна познайомитис¤ http://www.time.com/time/subscriber/personoftheyear/archive/stories/1938.html Д‘юрер н≥мецького народу, √оловнокомандувач н≥мецькоњ арм≥њ, флоту ≥ ¬ѕ—, канцлер “ретього рейху герр √≥тлер з≥брав плоди амб≥тноњ, непримиренноњ, нещадноњ закордонноњ пол≥тики, ¤ку в≥н в≥в впродовж п'¤ти з половиною рок≥в. ¬≥н порвав версальський догов≥р у клапт¤. ¬≥н знову озброњв Ќ≥меччину до зуб≥в Ц або майже до зуб≥в. ¬≥н викрав јвстр≥ю на очах безсилого св≥ту, ¤кий, мабуть, жахнувс¤. ”с≥ ц≥ под≥њ стали шоком дл¤ нац≥й, ¤к≥ всього двадц¤ть рок≥в тому перемогли Ќ≥меччину на пол≥ битви, але н≥що так не жахнуло мир, ¤к нещадн≥, методичн≥, так≥, що направл¤ютьс¤ нацистами, под≥њ, ¤к≥ п≥знього л≥та ≥ ранньоњ осен≥ привели до загрози —в≥товоњ в≥йни через „ехословак≥ю.  оли јдольф √≥тлер без кровопролитт¤ зв≥в „ехословак≥ю до статусу мар≥онетки Ќ≥меччини, дом≥гс¤ кардинального перегл¤ду Ївропейських оборонних союз≥в, ≥ отримав свободу д≥й в —х≥дн≥й ™вроп≥ п≥сл¤ гарант≥й невтручанн¤ в≥д јнгл≥њ (а пот≥м ≥ ‘ранц≥њ), в≥н, без сумн≥ву, став ДЋюдиною року-1938Ф.

“им, хто спостер≥гав под≥њ к≥нц¤ року здавалос¤ б≥льш н≥ж в≥рог≥дним, що ДЋюдина року-1938Ф може зробити р≥к 1939 таким, що запамТ¤товуютьс¤.

ћюнхенська угода привела в черговий раз до зм≥ни розстановки сил в ™вроп≥. Ќ≥меччина тр≥умфально повернулас¤ до ™вропи й пот≥м Ц до забутоњ теми Ѕалкан. ѕо сут≥, ћюнхен Ц став прологом ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.

Ќагадаю, що ще в 1942 р. ¬еликобритан≥¤ ≥ ‘ранц≥¤, в 1944 Ц ≤тал≥¤, в 1950 Ц √ƒ– ≥ в 1973 Ц ‘–Ќ оголосили ћюнхенську угоду спочатку нед≥йсною.

≤ ще деталь.  оли м≥н≥стр закордонних справ  ам≥л  рофта, зломлений ≥ обурений, пов≥домив 30 вересн¤ 1938 року празьким послам трьох мюнхенських держав Ц¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ та ≤тал≥њ, про згоду свого ур¤ду з в≥дторгненн¤м частини територ≥њ „ехословак≥њ на користь ”горщини ≥ Ќ≥меччини, в≥н застережливо доповнив: ДЌе знаю, чи матимуть користь в≥д р≥шенн¤, прийн¤того в ћюнхен≥, ваш≥ крањни. “а ми, звичайно, не будемо останн≥ми, п≥сл¤ нас постраждають й ≥нш≥Ф. —правд≥, постраждали багато хто, передовс≥м в ™вроп≥. ћюнхен означав абсолютний к≥нець пор¤дку, ¤кий виник п≥сл¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни. …ого мала зам≥нити система, створена на основ≥ договор≥в м≥ж крањнами, ¤к≥ брали участь в мюнхенськ≥й змов≥. “а ц¤ система розпалас¤ ран≥ше, н≥ж була створена. ћир ≥ ™вропа все одно не уникнули в≥йни, ¤ка пролунала 1 вересн¤ 1939 року.